Університети України

Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка

student — Sun, 27 Jan 2008 00:31:11 GMT

Адреса

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Володимирська, 64
01033 Київ, Україна. Електронні адреси

Веб майстер: www@univ.kiev.ua
Прес-центр: pressa@univ.kiev.ua

Документи для вступу приймаються за адресою: проспект академіка Глушкова, 2, телефон (044) 521-35-61.

Про університет

Київський національний університет - вищий навчально-науковий заклад, який готує спеціалістів з багатьох галузей знань і проводить широку науково-дослідну роботу. Київський університет повністю виправдовує таке визначення. Але це не просто вуз, яких багато в Україні. Це головний національний осередок вищої освіти і прогресивної думки. Університет має найбільшу кількість факультетів і спеціальностей для підготовки майбутніх фахівців.

Київський університет імені Тараса Шевченка - всесвітньо відомий вищий навчальний заклад. Більш як за півтора століття свого існування він став осередком, де плекалися передові ідеї та виховувалася національна інтелігенція, де волелюбний дух і визвольна боротьба українського народу здобували своїх провідників.

Указ Президента України від 21 квітня 1994 р. установив, що Київський університет імені Тараса Шевченка є національним університетом зі статусом самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, який здійснює свою діяльність відповідно до власного Статуту.

На сьогодні Київський національний університет імені Тараса Шевченка - це багатогалузевий навчально-науковий комплекс, який об'єднує 14 факультетів (біологічний, географічний, геологічний, економічний, історичний, кібернетики, механіко-математичний, підготовчий, радіофізичний, соціології та психологій, фізичний, філософський, хімічний, юридичний), 5 навчальних Інститутів (журналістики, міжнародних відносин, філології, військовий, післядипломної освіти), Центр підготовки та перепідготовки іноземних громадян, Центр українознавства, Науково-дослідний інститут фізіології, Ботанічний сад, Зоологічний музей, Наукову бібліотеку, Інформаційно-обчислювальний центр, Астрономічну обсерваторію, Видавничо-поліграфічний центр, Канівський державний заповідник. Університет є співзасновником трьох інститутів та двох коледжів. В цих структурах вчаться понад 30 тис. студентів.

В університеті здійснюється підготовка та перепідготовка фахівців з 63 природничих та соціально-гуманітарних спеціальностей і 157 спеціалізацій за ступеневою системою - бакалаври (4 роки) та спеціалісти (1 рік) або магістри (1,5 - 2 роки).

Щорічний конкурс до університету становить понад 3 чол. на місце, а на окремих факультетах - 6-11 чол. Це свідчить про високий рейтинг Київського університету.

В університеті працюють понад 2000 науково-педагогічних та понад 1000 наукових працівників на 158 кафедрах. Вчені ступені і звання мають понад 82% викладачів, зокрема 24% викладачів - доктори наук, професори. Щороку науковцями та викладачами університету публікуються монографії, підручники, навчальні посібники та наукові статті, у тому числі за кордоном і у фахових виданнях.

Університет готує спеціалістів з фундаментальних та прикладних дисциплін, таких як астрономія, біологія, географія, геологія, економіка, інформатика, історія, кібернетика, математика, механіка, педагогіка, право, психологія, радіофізика, соціологія, фізика, філологія, філософія, хімія. Враховуючи сучасні потреби розвитку науки та виробництва, в університеті щороку відкриваються актуальні спеціальності та спеціалізації, розширюється номенклатура мов.

Зважаючи на високий рівень викладання та здобутих знань, випускників університету охоче беруть на навчання до аспірантури (докторантури), на роботу до науково-дослідних установ та навчальних закладів, в державні та комерційні структури України та інших країн світу.

Для проживання студентів створено студентське містечко з комфортабельними гуртожитками, комп'ютерними клубами, спортивним комплексом, їдальнями, кафе, танцювальними залами. Для оздоровлення університет утримує санаторій-профілакторій, оздоровчо-спортивні комплекси в Криму, на узбережжі Чорного моря, та на Київщині, на березі річки Дніпро.

В умовах розбудови незалежної Української держави перед університетом постали нові відповідальні завдання. Вони пов'язані з необхідністю вдосконалення системи підготовки і перепідготовки спеціалістів. Адже випускники університету працюють у різних галузях суспільного життя незалежної України. Майбутніх фахівців мають відзначати насамперед державна масштабність мислення, патріотизм і високий рівень національної свідомості, творчий політ думки, величезна відповідальність за справу, глибокі професійні знання. Тобто це універсальність підготовки у широкому розумінні, до якої ми прагнемо. Досягти такого рівня можна, залучивши до навчально-виховного процесу світлі голови найталановитіших учених, відповідно стимулювати їх сподвижницьку працю, позбавити зайвої, а часом і некомпетентної опіки різних відомств. А для цього необхідно мати статус незалежного вищого навчального закладу України. Саме у цьому напрямку ми працюємо.

Наші двері відкриті для всіх, хто прагне, не шкодуючи сил, працювати на інтелект, культуру й процвітання України.

Навчальна база

Факультети

Біологічний факультет
Географічний факультет
Геологічний факультет
Економічний факультет
Історичний факультет
Механіко-математичний факультет
Підготовчий факультет
Радіофізичний факультет
Факультет кібернетики
Факультет психології
Факультет соціології
Фізичний факультет
Філософський факультет
Хімічний факультет
Юридичний факультет

Інститути

Військовий інститут
Інститут журналістики
Інститут міжнародних відносин
Інститут післядипломної освіти
Інститут філології
Інститут менеджменту та фінансів

Підрозділи

Астрономiчна обсерваторiя
Інформаційно-обчислювальний центр
Наукова бібліотека ім. М.Максимовича
Науково-дослідна частина
Центр українознавства
Український фізико-математичний ліцей
Український гуманітарний ліцей
Первинна профспілкова організація
Первинна профспілкова організація студентів
Оздоровчо-спортивний комплекс КНУ імені Тараса Шевченка
Бухгалтерія
Студентський Парламент
Кафедра фізичного виховання та спорту

Більш детальну інформацію про університет можна отримати на сайті університету http://www.univ.kiev.ua/

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

student — Sun, 27 Jan 2008 00:30:46 GMT

Адреса

Харківський Національний Університетмайдан Свободи 4
61077, Харків
. Електронні адреси

Веб майстер: postmaster@univer.kharkov.ua
Прес-центр: webmaster@univer.kharkov.ua

Документи для вступу приймаються за адресою: Харьків, ст.метро "Університет"; пл.Свободы 4 телефон для довідок: (057) 707-53-75

Про університет

Харківський національний університет – один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.

Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження ХІХ–ХХ ст., дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий і культурний центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.

Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.

Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.

Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших.

Серед почесних докторів університету – перший президент України М.С. Грушевський

З університетом пов’язане видання перших вітчизняних газет і часописів, створення перших наукових товариств.

За роки існування університет закінчили понад 130 тис. осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Близько 60 випускників університету стали дійсними членами і член-кореспондентами Національної Академії наук України.

Становлення Харкова як крупного промислового, наукового, культурного центру відбулося завдяки діяльності університету. Багато вулиць міста названо на честь професорів, науковців, вихованців університету.

Університет стояв у витоків усієї вищої освіти Харківщини. Від нього походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний університет, Харківський педагогічний університет, Харківська зооветеринарна академія, Харківська академія культури, Харківський економічний університет та інші вищі навчальні заклади.

Сьогодні університет має 20 факультетів: біологічний, фізико-технічний, радіофізичний, фізичний, комп’ютерних наук, філософський, механіко-математичний, геолого-географічний, економічний, іноземних мов, історичний, філологічний, фундаментальної медицини, хімічний, соціологічний, психології, юридичний, факультет підвищення кваліфікації, фізико-енергетичний. Останній був створений разом із Інститутом проблем машинобудування НАН України.

На факультетах, у Центрі міжнародної освіти, у Центрі довузівської підготовки навчається близько 12 тис. студентів та слухачів, близько 400 аспірантів, працює до 1,5 тис. викладачів і наукових співробітників, серед яких понад 200 докторів наук, професорів та близько 800 кандидатів наук, доцентів.

Підготовка фахівців у Харківському національному університеті здійснюється за 115 спеціальностями та спеціалізаціями, охоплює весь спектр сучасної класичної університетської освіти.

Щорічно студентами університету стають абітурієнти, серед яких близько 30% – медалісти та 10% – призери третього і четвертого етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад.

Університет є одним із найбільших наукових центрів України. У ньому представлені практично всі напрямки сучасної фундаментальної науки. До складу університету входять НДІ хімії, НДІ біології, НДІ астрономії, Фізико-інженерний інститут, Інститут високих технологій.

В університеті працює 21 академік і член-кореспондент НАН та галузевих академій України і 50 лауреатів Державної премії. Активно діє понад 20 всесвітньо відомих наукових шкіл, працює 11 спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій та 5 із захисту кандидатських дисертацій. Щорічно вченими університету публікується близько 60-65 монографій, збірників наукових праць, понад 2 тис. статей та тез доповідей, проводиться 20-25 міжнародних конференцій.

Університет є головною науковою організацією кількох міжнародних космічних програм. Науковці університету співпрацюють за міжнародними програмами з ученими США, Канади, Росії, Німеччини, Туреччини, Китаю, Японії, Швейцарії, Болгарії, Англії та інших країн світу.

В університеті з 1808 року функціонує Астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників.

Ботанічний сад університету було засновано в 1804 році. Це найстаріший в Україні Ботанічний сад, який є державним заповідником і в якому зібрана унікальна колекція рослин, представників різних ботаніко-географічних зон усього світу.

Музей Природи університету заснований в 1807 році і є одним із найстаріших вузівських музеїв світу. Щороку музей відвідує понад 22 тис. екскурсантів. У 23 залах музею (площею 2 тис. кв. м) розміщено близько 250 тис. експонатів за такими розділами: походження людини, дарвінізм, зоологія, геологія. При університеті діє Музей археології та етнографії Слобідської України, колекція якого налічує близько 150 тисяч одиниць зберігання.

Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету заснована 30 січня 1805 року. За рішенням Міністерства культури України (1987 р.) вона визнана установою, що має особливе громадське значення. Загальний фонд бібліотеки нараховує 3,5 млн. примірників, серед них - 50 000 унікальних видань (17 інкунабул, понад 1000 рукописів, 300 палеотипів; прижиттєві видання класиків світової літератури, науки та культури).

Указом Президента України у жовтні 1999 року Харківському університетові надано статус “національного” і присвоєно ім’я його засновника – В.Н.Каразіна.

Із 2003 року згідно з Указом Президента України Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна має найвищий статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу.

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів. Він здійснює угоди про співробітництво з 61 організаціями-партнерами у 25 країнах світу.

Разом з іншими провідними університетами Європи підписав у 1988 році Велику Хартію університетів, яка започаткувала Болонський процес.

Університет є співзасновником Євразійської Асоціації університетів, входить до Всесвітньої та Європейської Асоціацій університетів.

У листопаді 2004 року Харківський університет відзначив 200-річчя від дня підписання Стверджувальної грамоти про його заснування, а в січні 2005 року – 200-річчя від дня його відкриття.

Ректор – доктор соціологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Віль Савбанович Бакіров

Перший проректор – кандидат економічних наук, професор Володимир Вікторович Александров

Проректор з наукової роботи – доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАНУ, заслужений діяч науки і техніки України Ілля Іванович Залюбовський

Голова Наглядової ради – академік НАНУ, герой України Петро Тимофійович Тронько.

Навчальна база

Факультети

Біологічний факультет
Геолого-географічний факультет
Екологiчний факультет
Економічний факультет
Факультет Іноземних Мов
Історичний факультет
Механіко-математичний факультет
Радіофізичний факультет
Соціологічний факультет
Фізичний факультет
Філологічний факультет
Факультет Фундаментальної Медицини
Хімічний факультет
Факультет Післядипломної Освіти
Центр Міжнародної Освіти
Факультет Психології
Фiлософський факультет
Факультет мiжнародних економiчних вiднос...
Юридичний факультет

Інститут високих технологій

Загальна іформація
Фізико-технічний факультет
Факультет Комп'ютерних Наук
Фізико-енергетичний факультет

Кафедри

Кафедра Біологічної і Медичної Фізики
Кафедра Економічної Теорії
Кафедра Педагогіки
Кафедра Політології
Кафедра Теорії Культури і Філософії Науки
Кафедра Українознавства
Кафедра Фізичного Виховання та Спорту
Кафедра Філософії
Кафедра Валеології

Науково-дослідні установи

Астрономічна Обсерваторія
Біологічна Станція
Ботанічний Сад
Музей історії Харківського Університету
Музей Природи
Музей Археології та Етнографії Слобідськ...
Науково-дослідний Інститут Біології
Науково-дослідний Інститут Лазерної Біол...
Науково-дослідний Інститут Хімії
Радіофізична Обсерваторія
Центральна Наукова Бібліотека
Група Радіаційної Дінаміки
Лабораторія Тонкіх Плівок
Рада молодих науковців

Спорт та дозвілля

Гуртожитки
Культурний Центр
Санаторій-профілакторій "Буревісник"
Спортивно-оздоровчий Табір "Фігуровка"
Тенісний Клуб "Унікорт"
Бридж клуб "Скарб"

Довузівська підготовка

Університетський ліцей
Феодосійський фізико-математичний ліцей
Центр довузівської освіти

Більш детальну інформацію про університет можна отримати на сайті університету http://www-ukr.univer.kharkov.ua/

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

student — Sun, 27 Jan 2008 00:29:39 GMT

Адреса

Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Україна, 04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2
. Електронні адреси

Приймальна комісія:neven@ukma.kiev.ua

Документи для вступу приймаються за адресою: 4070, Київ-70, вул. Набережно-Хрещатицька, 27
тел. (044) 425-60-22, 425-54-17

Про університет

Місія НаУКМА

сприяти самореалізації спудеїв, викладачів, працівників НаУКМА та творенню високоосвіченої, національно свідомої особистості, здатної незалежно мислити і діяти згідно з принципами добра й справедливості.

Мета НаУКМА

надавати сучасну освіту шляхом вільного творчого навчання та здійснення наукової діяльності відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави, науки, економіки та культури, а також глобальними процесами розвитку людської цивілізації.

Своє призначення НаУКМА реалізує через:

впровадження збалансованих між собою і побудованих на базі найпередовішого світового досвіду бакалаврських, маґістерських, кандидатських і докторських програм;
поєднання освітньої діяльності з науково-дослідною роботою;
орієнтацію на фундаментальні навчальні курси світового стандарту, що дають широку освіту, виховують культуру мислення і дадуть змогу випускникові НаУКМА реагувати на динамічні зміни на ринку праці;
орієнтацію на ориґінальні авторські програми вибіркових навчальних курсів;
впровадження передового світового досвіду й інтеґрацію українського досвіду в світову освітню систему;
розвиток системи відбору обдарованої молоді для навчання;
творення інтенсивного духовного середовища, що сприяє вихованню незалежних, критично мислячих, національно свідомих особистостей;
розгортання мережі філій і колеґiумів по Україні.

У 2003 році стало очевидним, що динамічний розвиток НаУКМА призвів до виходу за межі стратегічного плану розвитку університету, затвердженого на 1992-2009 роки. Постала необхідність його відчутної корекції, вироблення нового, скорегованого, стратегічного плану розвитку Могилянки.

З метою підготовки проекту нового стратегічного плану в різний час були створені різні експертні групи, які ретельно вивчали всі аспекти діяльності НаУКМА - від потреб і можливостей поліпшення якості навчального процесу до зміни в системі побутових інфраструктур. Як завершення цієї експертної роботи в 2003 році був проведений віртуальний форум, в якому взяли участь віце-президенти і декани, а також представники практично всіх сеґментів структури НаУКМА, включаючи обслуговуючий персонал і спудеїв. Всього в роботі експертних комісій та різного плану обговореннях на форумі взяли участь 58 осіб. Метою віртуального форуму стало завдання сформулювати погоджене усіма учасниками бачення перспектив розвитку НаУКМА до 2015 року і визначення позиції, яку університет мав би досягти у 2015 році.

Аналіз попереднього розвитку Академії, результати форуму та бачення подальшого розвитку НаУКМА були викладені в матеріалах:

Стаття президента НаУКМА В.С.Брюховецького “Творімо майбутнє сьогодні”
Віртуальний форум - результати обговорення
Начерк стратегічного плану розвитку НаУКМА на 2004-2015 роки

і винесені на обговорення 12–ої сесії Академічної конференції НаУКМА у квітні 2004 року.

Рішенням Академічної конференції було призначено робочу групу, яка мала опрацювати Стратегічний план розвитку НаУКМА на 2004-2015 роки і подати його на затвердження президенту університету та Академічній конференції.

Пріоритетними стратегічними завданнями Академічна конференція визначила:

підвищення якості навчального процесу шляхом упровадження новітніх освітніх технологій і відповідного кадрового забезпечення;
перетворення НаУКМА в потужний науково-навчальний комплекс;
забезпечення фінансової стабільності та фінансової незалежності НаУКМА;
формування соціальних інфраструктур, які би забезпечували ефективне функціонування НаУКМА.

Комісія працювала кілька місяців, розглядала пропозиції та зауваження від структурних підрозділів. На окремі сесії були винесені напрями:

Наука+освіта
Якість освіти
Статус
Фінанси
Міжнародний розвиток НаУКМА
Управління людськими ресурсами (HRM)
Інформатизація

Для кожного напряму були визначені:

пріоритети
цілі
способи забезпечення
показники якості
довгострокові та короткотермінові завдання

Вироблені комісією зведені пропозиції до стратегічного плану розвитку НаУКМА на 2004-2015 роки були затверджені 13-ою сесією Академічної конференції НаУКМА 7 квітня 2005 р.

Цілеспрямовано працюючи над реалізацією своєї стратегії, НаУКМА у березні 2005 року спільно з Львівським Національним університетом ім. Івана Франка та Українським католицьким університетом виступив ініціатором розробки принципів університетської автономії.

За цією ініціативою було створено консорціум, до якого також увійшли Національні університети Харкова, Донецька, Чернівців, Дніпропетровська та приватний Університет економіки і права "Крок" (Київ). Консорціум передбачає розробити проект відповідного Указу Президента України, випробувати на власному досвіді роботу в умовах справжньої автономії, а потім закріпити кращі здобутки у спеціальному законопроекті. Діяльність консорціуму підтримується Міжнародним благодійним фондом "Відродження".

Висвітлення проблем реформування освіти і науки в Україні Консорціум планує на порталі “Академічна спільнота”. Портал є відкритим простором для громадсько-академічного відстеження, обговорення й аналізу тих вад і проблем, які принижують високу місію освіти й науки.

НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС КМА

Продовжуючи традицію давньої Києво-Могилянської академії і втілюючи в життя концепцію безперервної освiти, Національний університет «Києво-Могилянська академія» опікується закладами середньої освіти. Під патронажем НаУКМА працює мережа колеґіумів, що розташовані по всій Україні.

У квітні 1998 року засновано Асоціацію колеґіумів при НаУКМА. Це громадська організація, що ставить за мету об’єднати зусилля всіх колеґiумів на базі створення нових навчальних програм, спеціальних методичних розробок та підручників для колеґiумів. Асоціація прагне не тільки міцніше з’єднати колеґіуми з НаУКМА, а й налагодити міжколеґіальні зв’язки. Цьому слугує і часопис «Могилянські джерела».

Під опікою і за сприяння НаУКМА відроджено або створено й інші навчальні заклади, які нині перейшли в самостійне життя. Серед них

Національний університет «Острозька академія»,
Миколаївський державний гуманітарний інститут ім. Петра Могили,
Кременецький гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка.

Статус коледжу – вищого навчального закладу другого ступеня акредитації отримав «Галицький колеґіум» ім. В. Чорновола (м. Тернопіль).

ФАКУЛЬТЕТИ

Факультет гуманітарних наук
Факультет економічних наук
Факультет інформатики
Факультет правничих наук
Факультет природничих наук
Факультет соціальних наук і соціальних технологій
Загальноуніверситетська кафедра англійської мови
Загальноуніверситетська кафедра фізичного виховання
Науково-педагогічний центр доуніверситетської підготовки
Департамент післядипломної освіти "Києво-Могилянська Бізнeс-Школа"

Більш детальну інформацію про університет можна отримати на сайті університету http://www.ukma.kiev.ua/

Львівський національний університет ім. І. Франка

student — Sun, 27 Jan 2008 00:28:38 GMT

Адреса

Львівський національний університет ім. І. Франка,
79602 м. Львів, вул. Січових стрільців, 14

Емейл приймальної комісії: pkunivlv@franko.lviv.ua

Документи для вступу приймаються за адресою: 79602 м. Львів, вул. Січових стрільців, 14, телефони 239-43-30, 272-20-68

Про університет

Історична довідка

Історія створення Львівського університету бере свій початок у ХVІІ ст., але вона має і цікаву передісторію, що сягає корінням у глибину віків.

У ХVІ—ХVІІ ст. центрами культурного життя на українських землях були церковні братства. Користуючись підтримкою міщан та духовенства, вони сприяли поширенню ідей гуманізму, розвитку науки і шкільництва. Найдавнішим в Україні було Успенське ставропігійське братство у Львові, яке стало визначним українським культурним центром. З 1586 р. у Львові діяла братська школа, яка була середнім навчальним закладом. Тут вивчались церковно-слов'янська, грецька, латинська і польська мови, математика, граматика, риторика, астрономія, філософія та інші дисципліни. Члени Львівського братства планували навіть перетворити свій “гімнасіон” (так вони називали цю школу) у вищий навчальний заклад. У Львівській братській школі працювали і здобули освіту визначні діячі української культури кінця ХVІ—першої половини ХVІІ ст.: Лаврентій Зизаній (Кукіль) і його брат Степан, Кирило Ставровецький, Іван Борецький та ін.

До середини ХVІІ ст. в Україні не було жодного вищого навчального закладу. Шляхетська Польща чинила опір створенню тут вищої школи, яка могла б стати небезпечним політичним і культурним центром. Українська молодь змушена була здобувати вищу освіту в стінах Краківського й інших європейських університетів.

Згідно зі статтями Гадяцької угоди (1658 р.) між Україною та Річчю Посполитою польський уряд обіцяв у майбутньому відкрити в Україні дві вищі школи-академії: одну в Києві, а другу там, де знайдеться для неї відповідне місце. Академіям було обіцяно ті самі права університету, якими користувався Краківський університет. Впливові кола Речі Посполитої не виключали й того, що під тиском певних політичних обставин в Україні могли утворитися власні національні університети. Тоді ж єзуїтський орден у справі захисту католицизму в Україні покладав особливі надії на свій осередок у Львові. Єзуїти з'явились у Львові ще наприкінці ХVІ ст., а в 1608 р. відкрили тут свою середню школу-колегію. До середини ХVІІ ст. ця колегія занепала, але все ж була врятована єзуїтами від загибелі, оскільки користувалась покровительством і підтримкою польських магнатів. Єзуїти розуміли можливість створення на основі братської школи у Львові університету, тому постійно домагались перетворення своєї колегії в академію. Після неодноразових клопотань король Ян ІІ Казимир 20 січня 1661 р. підписав диплом, який надавав єзуїтській колегії у Львові “гідність академії і титул університету” з правом викладання всіх тодішніх університетських дисциплін, присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, магістра і доктора. Однак відразу ж після підписання диплому створення академії зустріло рішучу опозицію Краківського університету та окремих впливових осіб держави, що його підтримували. Незважаючи на перешкоди, у Львівському університеті навчання велося за зразком інших європейських академій. А згодом польський король Август ІІІ у 1758 р. затвердив диплом від 20 січня 1661 р., виданий Яном ІІ Казимиром. Від часу заснування і до 1773 р. Львівський університет повністю перебував під контролем єзуїтського ордену і підпоряд-ковувався генералові єзуїтів у Римі. На чолі університету стояв ректор. Приміщення університету було поблизу Краківської вулиці в центрі Львова. Навчальний заклад будував і купував нові приміщення, мав свою бібліотеку, найбільшу у Львові друкарню.

Університет складався з двох відділів (факультетів) — філософського і богословського (теологічного). Роль середнього навчального закладу при Львівському університеті відігравала колегія, яка була підготовчим етапом для бажаючих продовжувати навчання.

Історичні джерела засвідчують, що у 1667 р. на філософському і теологічному відділах навчалось близько 500 студентів, а навчальний процес забезпечували вісім викладачів. У середині ХVІІІ ст. кількість студентів збільшилося до 700 осіб, викладачів — до 15-17. Поляки становили 75% студентів, решту були українці та представники інших етнічних груп.

У середині і другій половині ХVІІІ ст. у зв'язку з розвитком наукових знань, зокрема природничих наук, сталися зміни у навчальному процесі університету. У 1744 р. було відкрито кафедру математики, яку очолив Ф.Гродзіцький — автор підручника з архітектури і математики, створено математично-фізичний кабінет, відкрито університетську астрономічну обсерваторію. Почали викладати польську, французьку, німецьку мови, географію та історію, як окремі предмети. Тут працювали відомі вчені: історик К.Несєцький, математики Ф.Гродзіцький і Т.Секержинський, письменник Г.Піра-мович, громадський діяч, поет, письменник і філософ І.Красіцький. Випускниками університету були такі відомі люди, як І.Гізель, М.Слотвинський, Я.Богомоловський та багато інших.

Після розпуску у 1773 р. ордену єзуїтів було закрито і Львівський університет. Однак незабаром ряд підрозділів єзуїтської академії стали підвалинами Йосифінського університету у Львові.

У 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської імперії. З метою централізації і германізації багато національної держави уряд імператора Йосифа ІІ велику увагу приділяв освіті, в тому числі вищій. У Львові передбачалось створити університет. Заміщення викладацьких посад на кафедрах мало відбуватися шляхом конкурсу, з допущенням кандидатів без урахування віровизнань та національної належності.

У період між 1805 і 1817 роками у Львові на базі університету діяв ліцей. Це було пов'язано з реформою вищої освіти в Австрійській державі. Аналіз свідчить, що більшість дисциплін і надалі викладали в університетському обсязі, функціонували ті ж факультети.

Вищим органом управління університетом був сенат (консисторія). До його складу входили ректор, декани та сеньйори (найстарші за віком і стажем професори). Сенат вирішував найважливіші питання, які стосувались загального керівництва університетом. Всі інші справи вирішували декани, що одночасно були директорами факультетів. Слід зазначити, що університет мав певну автономію.

У 1787 р. при теологічному факультеті функціонував studium Ruthenum — українські (“руські”) курси з дворічним навчанням українською мовою. Вони діяли до 1806 р. Зі Львівським університетом перших десятиліть ХІХ ст. пов”язані імена видатних діячів українського національного відродження: Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Юрія Венеліна (Гуци).

Першим професором хімії і ботаніки у Львівському університеті був Бурхардт Зацберт Шіверек (1742—1807). Основні заслуги Б.Шіверека — дослідження мінеральних вод Передкарпаття та заснування ботанічного саду.

Одним з перших фахових математиків в університеті був Франц Кродеш (1761—1831), який написав підручник з математики. Посібник “Елементи чистої механіки” приніс славу видатному австрійському математику Леопольду Шульцу фон Страшніцькому (1803-1852), що викладав в університеті у 1834—1838 рр. “Натуральну історію”, тобто природознавство викладав в університеті проф. Бальтазар Гаке (1740—1815). Він став піонером в галузі геологічної науки в Галичині.

У сфері філософії в зазначений період на найбільшу увагу заслуговує Петро Лодій (1764—1829). Його перу належать підручники “Метафізика” та “Логічні настанови”. Низку праць з філософії написав також чех Ігнац Ян Гануш (1812—1869). Першим професор історії в університеті став Людвік Едвард Ценмарк (1753—1814). Він був також спеціалістом у галузі допоміжних історичних дисциплін і видав з цієї проблематики посібник. Першим професором допоміжних історичних дисциплін став Готфрід Уліх (1743—1794), який заснував у Львові читальню, написав підручник з дипломатії і нумізматики, був автором цілої низки праць з історії. Дуже популярним серед студентської молоді був професор загальної історії та історії Австрії Йосиф Маус (1778—1856).

Класичну філологію у відновленому в 1784 р. університеті викладав Віктор Вацлав Ган (1763—1816), який крім проблем мовознавства цікавився і проблемами естетики, видав двотомну збірку власних віршів, написав кілька робіт з історії літератури. Серед мовознавців на увагу заслуговують також професори Ігнат Поллак (1785—1825) та проф. Леопольд Умляух (1757—дата смерті невідома).

20—30-х роках ХІХ ст. пожвавилися дослідження в галузі краєзнавства та гуманітарних наук. Вихованець університету І.Могильницький підготував першу в Галичині граматику української мови, видану у 1829 р. Її передмова “Відомість о руськім язиці” містила стислий огляд історії України, визначала українську мову як самостійну серед східнослов'янських мов. Професор Львівського університету І.Лаврівський уклав шеститомний українсько-польсько-німецький словник, переклав польською мовою “Повість временних літ”. Значний внесок у вивчення історії рідного краю зробив проф. М.Гриневецький. Він збирав першодруки та інші пам'ятки старовини.

Юридична наука того часу у Львівському університеті опиралась на так звану історичну школу права. Видатним спеціалістом у галузі цивільного права був проф. Йосиф Вінівартер, який у Львові працював з 1806 по 1827 рік і видав кілька наукових праць.

Вищим керівним органом університету того часу був академічний сенат у складі ректора, проректора, деканів, представників факультетів, секретаря. У компетенції сенату були такі питання університетського життя, як навчальний процес, наукова робота, присудження вчених ступенів, адміністративні справи.

Майже до кінця ХІХ ст. в університеті діяло три факультети: юридичний, філософський і теологічний. Юридичний факультет був провідним в університеті, як за кількістю студентів та викладачів, так і за державними пріоритетами. У листопаді 1891 р., після тривалих зволікань, австрійський імператор Франц Йосиф І видав розпорядження про відкриття медичного факультету, що й відбулося урочисто 9 вересня 1894 р.

Кожен із чотирьох факультетів керувався колегіальним органом — радою професорів факультету, або колегією, до якої входили декан, продекан, всі професори і два виборні представники від доцентів.

Кафедр у сучасному розумінні цього слова, не було, поняття кафедра пов'язувалося з особою професора, що читав певний курс лекцій. Проте в університеті діяли наукові заклади, або інакше інститути, які приблизно відповідають сучасному поняттю про кафедру чи кабінет. В інститутах відбувалися практичні та семінарські заняття, вони мали постійні приміщення, обладнання, бібліотеки та обслуговуючий персонал. У вересні 1894 р. було утворено університетський архів, йому передано всі справи і книги, видані до 1848 р.

Протягом другої половини ХІХ ст. тривала боротьба за право відвідування університетських студій жінками. У 1897 р. жінкам було дозволено навчатися на філософському факультеті, а в 1900 р. — на медичному факультеті та відділі фармацевтики. Жінки неодноразово вимагали дозволити їм навчатися на юридичному факультеті, але уряд не йшов їм назустріч.

Навчання в університеті для переважної частини студентів було платним. Зовсім не платили за навчання студенти теологічного факультету. На світських факультетах такими пільгами користувалася лише частина студентів (студенти, які подавали свідоцтво про бідність і успішно складали семестрові колоквіуми). Крім плати за навчання, студенти сплачували таксу за імматрикуляцію (урочисте прийняття в студенти), платили за іспити, колоквіуми, семінарські заняття, за право користування бібліотекою тощо.

Були і студентські стипендії. Стипендійний фонд складався в основному з пожертвувань приватних осіб. Найбільш відомими були стипендійні фонди імені Кароля Людвіка, Ю.Словацького, Цалевича, Гаєцького та ін. Студенти мали гуртожитки, проте кількість місць у них була обмеженою.

У 70-х роках ХІХ ст. на філософському факультеті Львівського університету навчався Іван Франко — всесвітньовідомий український мислитель, письменник, вчений, перекладач, політичний та громадський діяч, один з геніїв України, що увійшов в історію культури як “титан праці”.

Студентські роки у нашому навчальному закладі у другій половині ХІХ—на початку ХХ ст. провели такі в майбутньому відомі вчені, письменники, громадські діячі, як М.Павлик, О.Терлецький, В.Навроцький, О.Маковей, Ю.Пузина та ін.

Наукове життя Львівського університету другої половини ХІХ— початку ХХ ст. зазнало чималих змін. Запроваджувалось викладання нових дисциплін, створювались нові кабінети, лабораторії тощо. Викладачі університету написали підручники та навчальні посібники, виконували цінні наукові дослідження, переважно з природознавства.

Першу кафедру хімії було відкрито у Львівському університеті у 1801 р. Відомими хіміками цього періоду були професори Броніслав Радзішевський (1838—1914), проф. Станіслав Опольський (1886—1919) — автор цінного підручника з органічної хімії, Броніслав Ляхович — завідувач кафедри неорганічної хімії з моменту її заснування у 1894 р. до 1903 р., Станіслав Толочко.

Геологічні науки були введені у перелік обов'язкових предметів на філософському факультеті у 1851 р. В 1852 р. було відкрито мінералогічний музей, у 1864 р. засновано кафедру мінералогії. Її очолював до 1868 р. засновник сучасної петрографії, автор “Підручника петрографії” Фердинанд Ціркель (1838—1912).

На початку 80-х років ХІХ ст. в університеті було створено кафедру географії, яку очолив проф. Антоній Реман (1840—1917), відомий працями з фізичної географії Карпат. Значний вклад у розвиток географічних наук зробили Євгеніуш Ромер (1871—1954), український географ С.Л.Рудницький (1877—1937).

Першим докторантом Антонія Ремана був українець Григорій Величко (захистив докторську дисертацію у 1889 р.)

У 1852 р. на базі кафедри натуральної історії було створено дві кафедри — зоології та ботаніки. Розвиток зоології в університеті пов'язаний головним чином з іменами видатного вченого Бенедикта Дибовського (1833—1930) — автора понад 350 наукових праць, проф. Юзефа Нусбаум-Гіляровича (1859—1917) — засновника польської школи еволюціоністів.

Юридична наука в другій половині ХІХ ст. перейшла від вузького практицизму до поглибленого вивчення історико-правових і філософських дисциплін. З 1862 р. починають працювати такі дві кафедри з українською мовою викладання: цивільного права, кримінального права і процесу. Славу Львівському університету принесли вчені-юристи Тадеуш Пілят, Ернст Тіль, Олександр Огоновський, Маврикій Алергант, Олександр Долівський, Марцелій Хлямтач, Станіслав Шаховський, Пшемислав Домбковський, Юліан Макаревич, Станіслав Дністрянський та ін.

Українську філологію викладають в університеті з 1848 р., коли кафедру “Руської філології” очолив Яків Головацький (1814—1888), автор праць “Граматика руського языка” та “Народные песни Галицкой и Угорской Руси”. У 1849 р. Я.Головацького було призначено ректором університету. Продовжили справу Я.Головацького Омелян Огоновський, найбільшим досягненням якого була шеститомна “Історія літератури руської”, О.М.Колесса, Кирило Студинський, Іларіон Свєнціцький.

Історія полоністики в університеті пов'язана з іменами професорів Антонія Малецького (1821—1913), Романа Пілята (1846—1906), Вільгельма Брухнальського (1859—1938), Костянтина Войцеховського (1872—1924), Броніслава Губриновича (1870—1933), Ю.Калленбаха, Ю.Кляйнера, В.Гана та ін.

Великі традиції мала у Львівському університеті класична філологія. На цій кафедрі до 1918 р. працювали такі видатні вчені зі світовим ім'ям, як Людвік Цвіклінський (1852—1942), Броніслав Кручкевич (1849—1919) та Станіслав Вітковський (1866—1950). Завдяки їм Львів став визначним видавничим центром у галузі класичної філології. Лекції з романської філології почали читати з 1918 р.

Дальшого розвитку набула в університеті геологічна наука. У 1921 р. проф. З.Вейберг створив і очолив кафедру кристалографії, згодом цією кафедрою керував Людвік Хробак. У 1924 р. була створена кафедра мінералогії і петрографії, яку очолив проф. Ю.Токарський.

Географічна наука розвивалась під керівництвом відомого вченого Є.Ромера. В галузі економічної географії працював А.Ціргофер.

Дослідження з біології очолював проф. Я.Гіршль (1883—1951). Крім нього, в інституті зоології працювали Б.Фулінський (1881—1942), Г.Полюшинський, Я.Сембрат, Я.Кунце, Я.Носкевич, С.Пілявський, Л.Монне, Я.Романишин.

У 1926 р. кафедра порівняльної анатомії була перетворена в інститут, яким завідував проф. К.Квітнєвський (1873—1942).

З 1918 по 1924 рр. на кафедрі ботаніки працювали флорист І.Вільчинський і ботанік-географ та палеоботанік М.Когвара. З 1924 р. кафедру очолив С.Кульчинський. Напрямок наукової роботи в цей час, був головним чином флористичний (С.Кульчинський, С.Тольпа, М.Костинюк, Г.Козій). Досить відомим був професор фізіології рослин С.Кшеменєвський.

У міжвоєнний період були відкриті нові кафедри на медичному факультеті: кафедра біології (1920 р.), технології ліків (1932 р.), фармацевтичної хімії (1932 р.), охорони здоров'я та історії медицини (1930 р.), мікробіології (1936 р.).

Світове визнання здобули праці І.Бадіяна (1930—1937) у галузі цитології бактерій. Відомим дерматологом був І.Ленартович. У 1936 р. Н.Гонсьоровський організував і очолив кафедру мікробіології. Найславетнішим медичним мікробіологом був проф. Г.Вайгль (1883—1957). З 1922 р. кафедра біохімії працювала під керівництвом Я.Парнаса.

Далеко за межами Польщі була відома славетна львівсько-варшавська філософська школа, зачинателем якої був Казимир Твардовський (1866—1938). При Львівському університеті діяло Польське філософське товариство, яке розгорнуло широку видавничу діяльність. До львівсько-варшавської філософської школи належали вчені Я.Лукасевич, А.Тарський, І.Домбська, С.Лущевська, Г.Мельберг, Л.Хвістек, М.Боровський, Р.Інгарден, Л.Блаустейн та ін.

Історична наука була представлена іменами видатних учених Констянтина Хілінського (1880—1938), Яна Птасьніка (1876—1930), Еміля Модельського (1881—1966), Францішка Буяка (1875—1953), та багатьох інших.

У галузі історії права працювали професори О.Бальцер, П.Домбковський, доцент К.Кораній, у галузі цивільного права і процесу — проф. М.Аллерганд, К.Стефко, Е.Тілль, А.Долінський, у галузі кримінального права — Ю.Маркевич, в галузі міжнародного публічного права — проф. П.Ерліх.

Однією з провідних галузей була полоністика. Тут продовжували працювати Е.Кухарський та К.Колабушевський. Історія полоністики мовознавчого напрямку у цей період пов'язана з іменами Каліни, Кринського, Нітша, Улашина, Гартнера та частково Р.Пілята та В.Брухнальського. До найбільш цінних праць цього періоду можна віднести книгу Г.Гартнера (1892-1935) “Граматика сучасної польської мови”.

Українську філологію в університеті представляв проф. Я.Янів, класичну філологію — проф. С.Вітковський та Р.Ганшинець (1888—1958), германістику — З.Черний.

У 1925—1935 рр. в університеті функціонували кафедри арабської, староєврейсько-арамейської, турецької, монгольської, індійської, іранської філології та історії Сходу. Відомими орієнталістами та мовознавцями були проф. М.Шарр, проф. З.Смогоршевський, проф. В.Котвіч, проф. Г.Блатт, А.Таваронський та Ю. Курилович.

Навчання в університеті тривало чотири роки на гуманітарних факультетах і п'ять років на природничих. У 1940 р. на історичному, філологічному, природничому та фізико-математичному факультетах запроваджено заочну форму навчання. При юридичному факультеті відкрито філіал Всесоюзного юридичного заочного інституту.

В університеті розпочалася наукова діяльність. Перша наукова сесія викладачів відбулася у січні-лютому 1941 р., а у квітні — перша студентська наукова конференція. У 1940 р. почала функціонувати аспірантура, до якої вспупили 33 аспіранти.

Однак робота університету була зупинена з нападом Німеччини на Радянський Союз і вторгненням 30 червня 1941 р. гітлерівських військ до Львова. У перші ж дні 70 відомих учених університету, політехнічного та медичного інститутів були заарештовані, а після побоїв та знущань розстріляні в районі теперішньої вулиці Сахарова. Серед знищених окупантами були видатні вчені зі світовим ім`ям, зокрема Т.Бой-Желенський, Роман Лоншан де Бер`є, Маврикій Аллерганд, Генріх Ауербах, Станіслав Сак.

У 1942 р. німецька окупаційна влада закрила вищі школи в Україні. Окупанти грабували і нищили університетське майно. До Німеччини було вивезено обладнання кабінетів і лабораторій фізико-математичного і хімічного факультетів, бібліотеку кафедри фольклору та етнографії, яка налічувала 15 тис. томів. З наукової бібліотеки університету, в якій було зруйновано головний читальний зал, вивезено 20 тис. томів найцінніших книг, близько 5 тис. стародруків та інкунабул, 500 цінних рукописів.

Відновлення діяльності університету розпочалося відразу ж після звільнення Львова від гітлерівських військ. 30 липня 1944 р. в університеті відбулися збори, учасники яких — 127 викладачів і технічних працівників — звернулися до інтелігенції з закликом взяти активну участь у відбудові економіки, навчальних, культурно-освітніх закладів Львова.

Збільшення кількості факультетів, кафедр, розвиток нових наукових напрямів, удосконалення навчальних процесів у зв`язку з науково-технічним прогресом потребувало розширення матеріально-технічної бази університету. У 1950/51 навч. році університет мав 12 навчальних будівель загальною площею 42,8 тис.кв.м, а в 1959—1962 рр. навчальна площа була збільшена за рахунок надбудови хімічного факультету на вул. Ломоносова. Наприкінці 50—початку 60-х років університет одержав приміщення на вул. Січових Стрільців (колишня 17 Вересня), в яких розмістилися студентська бібліотека, юридичний і географічний факультети та кілька фізичних лабораторій. У 1966 р. університету передано будинок на Проспекті Свободи 18, у якому розмістився економічний факультет. У 1971 р. введено в дію новий навчальний корпус фізичного факультету на вул. Драгоманова. У 1984 р. на цій же вулиці університету передано ще один корпус. Навчальна площа університету у 1984 р. становила понад 55 тис.кв.м.

Один з найстаріших підрозділів університету — ботанічний сад. У 1957—1959 рр. розроблено генеральний план його розбудови. Тут було організовано два відділи: інтродукції і фізіології рослин. У 1970 р. ботанічний сад набув статусу наукової установи.

В організації навчального процесу та наукової роботи важливу роль відіграє наукова бібліотека університету. За повоєнні роки її книжковий фонд збільшився майже в 5 разів і у 1985 р. становив понад 2 700 тис. одиниць.

На факультетах та коледжах Університету активно діє низка студентських громадських організацій. Серед них особливо активними є «Молода дипломатія» (факультет міжнародних відносин), студентський «Англійський клуб» (факультет іноземних мов), «Об’єднання студентів правників» та «Європейська асоціація студентів права» (юридичний факультет та Правничий коледж), «Студентське братство» та інші.

Професорсько-викладацький колектив збільшився майже у 7 разів і налічував у 1996/97 навч. році 981 особу, з них — докторів наук, професорів — 148, 553 кандидати наук, доценти.

Станом на 2001 рік в Університеті працює 3301 особа, з них: професорсько-викладацького складу – 1042 особи; співробітників науково-дослідної частини – 248 осіб; адміністративно-господарського, навчально-допоміжного персоналу – 2011 осіб.

За період 1991—1997 років працівники університету захистили 32 докторські та 140 кандидатських дисертацій. Викладачі здійснювали важливу педагогічну та науково-дослідницьку роботу на 100 кафедрах університету (на 1996 р.), в обчислювальному центрі. В університеті діяло понад 100 лабораторій і кабінетів. Важливу роль у навчальному процесі і науковій роботі відіграють музеї: зокрема, зоологічний, геологічний, мінералогічний (1953 р.), музей нумізматики, сфрагістики та археології (1967 р.).

У 1997 році Університет готує фахівців з 61 педагогічних, наукових та інженерних спеціальностей і 109 спеціалізацій. На перші курси денної форми навчання зараховано 2127 студентів, заочної — 710. З 1994 р. університет веде прийом абітурієнтів на умовах повної компенсації затрат на підготовку. На 1 лютого 1998 р. загальна кількість студентів денної форми навчання становила 9384; заочної — 3466.

На теперішній час на денній формі навчається 11649 студентів, в тому числі 2980 на умовах повної компенсації затрат на навчання, на заочній формі - навчаються 3680 студентів, з них 2543 студентів-платників. У коледжах навчаються 1086 студентів. Крім того, в екстернаті навчається 19 осіб. Щорічно понад 2000 випускників закінчують університет. Повний курс навчання триває 5 років.

Різними формами підвищення кваліфікації у 2000-2001 навчальному році було охоплено 139 викладачів.

На сьогодні в Університеті є 112 кафедр, чотири з яких відкрито в 2001 році. Це кафедри: режисури, теорії літератури та порівняльного літературознавства на філологічному факультеті; міжнародних відносин і дипломатичної служби, країнознавства і міжнародного туризму на факультеті міжнародних відносин (шляхом поділу).

Навчальний процес забезпечують 1042 викладачі, в тому числі 158 докторів наук, професорів, і 643 кандидати наук, доценти.

На базі Самбірського технікуму інформатики і обчислювальної техніки, та на базі Червоноградського гірничого технікуму функціонують філії економічного факультету.

Яворівська районна адміністрація звернулася з пропозицією про відкриття філій у Новояворівську факультетів прикладної математики та інформатики, географічного та геологічного.

Основною формою підготовки наукових кадрів є аспірантура, на 1997/98 навч. рік готувала фахівців з 89 спеціальностей гуманітарного та природничого профілів. У 1997/98 навч. році в аспірантурі на денній формі навчається — 505 осіб, заочній — 206 осіб.

На сьогоднішній день в аспірантурі та докторантурі навчається 757 аспірантів, з відривом від виробництва - 516 та 241 аспірант - без відриву від виробництва, 25 докторантів.

Організаційно проводяться дослідження у складі НДЧ, до якої структурно входить 19 науково-дослідних лабораторій, Інститут франкознавства, Інститут славістики, Інститут літературознавчих студій, Інститут Європейської інтеграції, Інститут-асоціація регіональних екологічних проблем, Інститут історичних досліджень, Астрономічна обсерваторія та Ботанічний сад.

Конкурс на бюджетну форму навчання в Університеті зріс з 2,74 у 2000 році до 2,83 у 2001 році.

Найбільший конкурс в 2001 році був на спеціальності: переклад, англійська філологія, акторська майстерність, міжнародні економічні відносини.

Проведення тестування для випускників сільських шкіл дало змогу збільшити кількість студентів з сільської місцевості і зарахувати до університету близько третини сільської молоді від контингенту всіх зарахованих.

На перший курс зараховано 819 студентів із сільської місцевості.

Кількість абітурієнтів, які подали заяви на платне навчання, зросла з 1680 в 2000 році до 1972 в 2001 році, в тому числі кількість заяв на денну форму навчання зросла з 1133 в 2000 році до 1530 в 2001 році. Всього зараховано на навчання понад 3,5 тис.осіб.

Останніми роками в університеті налагоджені наукові зв`язки з університетами інших країн. Це навчальні заклади Угорщини, Німеччини, США, Канади, Франції, Австрії, Бельгії, Великобританії, Росії, Чехії, Болгарії, Португалії, Румунії, Молдови. Особливо тісними є контакти з польськими навчальними закладами та науковими установами. Ефективними формами співробітництва науковців стали міжнародні конгреси, конференції, сесії, обмін викладачами для читання курсів лекцій, наукове стажування.

В 2000 році продовжено термін дії угод з університетом в м. Бельці (Молдова), Краківською Педагогічною Академією (РП). В цьому навчальному році за безпосередньою участю Університету утворено Європейський Колегіум Польських і Українських Університетів (м.Люблін).

В 2000/2001 навчальному році у закордонні відрядження виїжджали 825 співробітників та студентів Університету. Найбільше закордонних відряджень припадає на факультети: міжнародних відносин, іноземних мов, філологічний, історичний, географічний. Серед студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах світу, найбільше студентів факультетів міжнародних відносин та іноземних мов. Студенти географічного, історичного факультетів та факультету міжнародних відносин проходять навчальні практики в Польщі, Німеччині, Австрії, Угорщині, Чехії та Словаччині. В 2000/2001 н. р. співробітники механіко-математичного, філологічного, хімічного факультетів, факультету міжнародних відносин і прикладної математики та інформатики працювали у вищих навчальних закладах Польщі, Колумбії, Франції, Швейцарії, Австрії на викладацькій роботі за контрактами. Відповідно до наданих Австрійським центром місячних стипендій 10 фахівців Університету відвідали вищі навчальні заклади Австрії, а за договорами між Львівським та Варшавським і Вроцлавським університетами, наукове стажування пройшли понад 48 співробітників Університету.

Влітку студенти факультету іноземних мов, міжнародних відносин працювали у літніх учнівських таборах в США. Значна кількість студентів брала участь в літніх мовних курсах.

Багато випускників продовжують навчання у вищих навчальних закладах США, Польщі, Німеччини, Австрії, Великої Британії, Франції.

Протягом 2000-2001 н. р. Університет відвідали понад 800 іноземців. Зараз в Університеті навчається 66 іноземних студентів та стажистів. У другому семестрі 2000/2001 н. р. на філологічному факультеті навчалися 11 студентів-україністів Варшавського та Люблінського університетів. На підготовчому відділенні для іноземних громадян навчалось 29 слухачів із 8 країн світу.

Щорічно за грантом американського уряду та сприянням Канзаського університету проводиться Літня школа для американських студентів, які проходять шеститижневе стажування з української мови та історії України.

Протягом 2000/01 навчального року в Університеті працювали 9 іноземних фахівців: Генріх Солвег (Німеччина), Гелда Зомер (Австрія), Аннет Нордлунд (Швеція), Родрігес Лінерас (Іспанія), Дамір Пєшорда (Хорватія), Марія Новікова (Білорусь), Труде Берг (Велика Британія), Чангзу Сонг (Корея), Маня Поссельт (Німеччина), які запрошені для читання лекцій на факультетах: іноземних мов, філологічному, міжнародних відносин.

У 2000-2001 н. р. Університет відвідали посли Бельгії, Бразилії, Греції, Румунії, Франції, США. Вони провели зустрічі, прочитали лекції для студентів та співробітників Університету.

Університет приймає активну участь у багатьох міжнародних освітніх програмах і проектах.

За вказаний період в Університеті проведено понад 30 міжнародних конференцій.

За десятиріччя незалежності України Львівський національний університет імені Івана Франка став одним із найпрестижніших закладів нашої держави, здобув високий міжнародний авторитет. Досягнення Університету були гідно представлені на ювілейній виставці “Україна. Десять років незалежності”. За участь у цій виставці Університет був нагороджений дипломом. Колектив працює для того, щоб Університет щороку ставав усе більшим науковим та освітнім центром держави.

Факультети

Біологічний
Географічний
Геологічний
Економічний
Електроніки
Доуніверситетської підготовки
Журналістики
Іноземних мов
Історичний
Культури і мистецтв
Міжнародних відносин
Механіко-математичний
Прикладної математики та інформатики
Фізичний
Філологічний
Філософський
Хімічний
Юридичний

Більш детальну інформацію про університет можна отримати на сайті університету http://www.franko.lviv.ua/

Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова

student — Sun, 27 Jan 2008 00:27:22 GMT

Адреса

Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова
вул. Дворянська, 2, Одеса, 65026, Україна

Документи для вступу приймаються за адресою:вул. Дворянська, 2, Одеса, 65026, Україна
тел. (044) 425-60-22, 425-54-17

Про університет

Історія

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (ОНУ) від дня свого створення 1(13) травня 1865 року займає одне із провідних місць у формуванні системи освіти, у розвитку наукових досліджень і культури в Україні. Він є одним із найстаріших університетів України і разом з Київським, Харківським і Львівським університетами фактично визначає стан і перспективи розвитку освіти, науки та культури в мережі освіти нашої країни. ОНУ - всесвітньо відомий університет з високим міжнародним авторитетом, у світовому рейтингу займає почесне 48-ме місце серед 75 кращих університетів миру.

Багато яскравих сторінок вписали в історію України та університету всесвітньо відомі видатні вчені: І.І. Мечников - лауреат Нобелівської премії; фізіолог І.М. Сєченов - засновник вітчизняної фізіології; перший президент АН України, академік, мікробіолог Д.К. Заболотний; академік, ботанік В.І. Ліпський; біолог О.О. Ковалевський; фізик Ф.Н. Шведов; фізик-теоретик, засновник математичного відділення Новоросійського товариства природознавців М.О. Розумів; академік АН СРСР, засновник всесвітньо відомої школи хіміків-органіків М.Д. Зелінський; академік Російської АН й АН СРСР історик й археолог Ф.І. Успенський; академік, член Президії НАН України, засновник Фізико-хімічного інституту НАН України О.В. Богатський; член-кореспондент АН УРСР, засновник Одеського планетарію астроном В.П. Цесевич; математики М.Г. Крейн, О.И. Ляпунов й І.М. Занчевський; прославлений історик М.Е. Слабченко; славіст В.І. Григорович, зоолог Д.К. Третьяков, геолог О.Н. Криштарович, хімік Л.В. Писаржевський і багато інших.

Слід зазначити, що троє із шести президентів Академії наук України працювали професорами ОНУ: академіки Д.К. Заболотний, В.І. Ліпський, О.О. Прочанин. Зараз в ОНУ працюють 5 лауреатів державних премій, 15 заслужених працівників освіти та діячів науки й техніки.

ОНУ єдиний серед університетів України, що здійснив своєрідний трудовий подвиг, безперервно трудячись під час Великої Вітчизняної війни, навіть перебуваючи в евакуації.

За видатні заслуги в підготовці фахівців в 1965 р. ОНУ був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, а в 1978 р. включений у перелік провідних університетів СРСР.

Історія вищої освіти на півдні України почалася в 1865 р. з установи Імператорського Новоросійського університету та подальший її розвиток нерозривно пов'язан з діяльністю ОНУ. Загальнонаціональний вплив ОНУ на освіту полягає в тім, що значна частина вищих навчальних закладів на півдні України створена на базі факультетів університету (Одеський державний медичний університет, Одеський державний економічний університет, Одеська національна юридична академія).

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова акредитований у повному обсязі по IV рівню акредитації. Згідно з наказом Міністерства освіти від 04.03.1998 року підготовка студентів в університеті здійснюється за багатоступеневою системою: бакалавр, фахівець, магістр.

На цей час ректором університету є доктор фізико-математичних наук, професор, академік В.А. Сминтина.

Основна мета університету - підготовка кваліфікованих кадрів для забезпечення потреб різних галузей господарства та виробництва у фахівцях освіти, науки, мистецтва, економіки, права, підприємництва тощо. Заходи, які спрямовані на досягнення мети, зазначені в Уставі університету, що затверджений у Міністерстві освіти України 12.04.2005 р. (реєстраційний №37).

Навчальний процес в університеті забезпечують 4 інститути (інститут математики, економіки та механіки, інститут соціальних наук, інститут післядипломної освіти) і 10 факультетів: історичний, філологічний, романо-германської філології, економіко-правовий, біологічний, геолого-географічний, хімічний, фізичний і факультет довузівської підготовки. Крім того, діють спеціалізований деканат по роботі з іноземними студентами, підготовче відділення для іноземців, коледж підприємництва та соціальної роботи ОНУ. В ОНУ працюють 102 кафедри, магістратура.

В аспірантурі, що є однією з найбільших в Україні, навчаються більше 500 чоловік за 105 спеціальністями. Щорічно захищаються 30-35 кандидатські дисертації.

У докторантурі щороку працюють більше 30 докторантів, які захищають від 10 до 15 докторських дисертацій у рік.

Усього в ОНУ працюють 7 спеціалізованих рад, у яких захист дисертацій здійснюється за 29 спеціальністями.

Одеським університетом імені І.І. Мечникова на півдні України створена та успішно працює нова розгалужена система навчальних інститутів та центрів у містах Миколаєві, Херсоні, Первомайську, Іллічівську, Южному, Білгороді-Дністровському, Теплодарі. Ця мережа має загальнонаціональне значення, відкривши доступ до вищої освіти там, де молодь про це тільки мріяла. Застосування авторських освітянських технологій заощаджує не менш 20% державних засобів на підготовку фахівців.

Університет здійснює підготовку фахівців на підставі відповідної ліцензії за 20 напрямками та 41 спеціальністі. Нещодавно відкрито ряд нових спеціальностей: мікробіологія та вірусологія, психологія, болгарська мова та література, комп'ютерні системи та мережі, переклад, філософія, прикладна лінгвістика, видавнича справа та редагування, менеджмент невиробничої сфери, облік та аудит, міжнародні економічні відносини та ін. Освітня діяльність проводиться також на підготовчому відділенні для громадян України та підготовчому відділенні для іноземних громадян; перепідготовка, підвищення кваліфікації, надання другої вищої освіти за всьома спеціальностями університету здійснюється в Інституті післядипломної освіти за окремою ліцензією. В 1996 р. уперше в Україні було створено коледж підприємництва та соціальної роботи ОНУ, на базі якого в 1999 р. вперше в Україні створено комплекс "Школа-коледж-університет", якому надано статус експериментального майданчика. Унікальність цього комплексу у тому, що на підготовці одного фахівця заощаджується значна сума бюджетних коштів, зростає соціальна захищеність молоді, істотно поліпшується соціальна атмосфера у малих містах. При університеті працюють Рішельєвський, Очаковський, Білгород-Дністровський ліцеї.

Загальна кількість співробітників університету становить приблизно 3500 чоловік, у тому числі 179 доктора наук, професори, майже 732 кандидатів наук, доцентів. Чисельність науково-педагогічних кадрів, які здійснюють навчальний процес і науково-дослідну роботу, становить 1671 чоловік. У навчальному процесі беруть участь 125 докторів наук, професорів; 576 кандидатів наук, доцентів, у тому числі 57 академіків, членів-кореспондентів НАН України та галузевих академій, заслужених діячів науки, лауреатів державних та інших премій. Загальний контингент студентів становить близько 14500 чоловік. За комерційними угодами навчаються близько 8000 студентів. В університеті одержують освіту також більш ніж 700 іноземних громадян.

Міжнародне визнання ОНУ як одного з лідерів національної освітньої мережі підтверджується також тим, що майже 100 відомих університетів світу, співпрацюють з університетом у рамках довгострокових угод, у тому числі по 5 проектам ТЕМРUS-ТАCІS, чисельним програмам INTAS, НОУ-ХАУ, СКОР та ін. Для забезпечення навчального процесу в м. Одесі університет має 8 головних навчальних корпусів загальною площею 70637 кв. м і навчальною площею 52937 кв. м. Соціально-побутова база університету включає 8 гуртожитків, загальною площею 40,5 тис. кв. м; житлові будинки, 4 їдальні і буфети, медичні пункти та спортивно-оздоровчий табір "Черноморка" на 500 місць. На базі спортивних споруджень (найстаріший в Одесі стадіон, два спортивні зали, тенісні корти) в ОНУ підготовлені чемпіони світу, Європи, СРСР та України, Олімпійських ігор, чисельні майстри міжнародного класу та майстри спорту.

В ОНУ працюють 28 відомих наукових шкіл. Щороку виконуються науково-дослідні роботи загальним обсягом близько 7 млн. грн. по держбюджетним і госпдоговірним темам.

24 вчених університету входять до складу 18 наукових і професійних рад України.

Наукові дослідження зусереджені у 30 наукових підрозділах, серед яких 4 науково-дослідних інститути, 11 науково-дослідних центрів, 14 науково-дослідних лабораторій.

НДІ Астрономічна обсерваторія ОНУ, заснована в 1871 році (з пунктами спостереження в Росії, Туркменістані, Азербайджані), - одна із найстаріших в Україні. Національним надбанням є третя у світі колекція знімків зоряного неба, отриманого протягом усього XX ст.

Науково-дослідний інститут фізики - перший науковий інститут фізичного профілю в Україні, створений в 1926 році. Відомий у світі центр в області запису оптичної інформації представляє Україну в Міжнародному комітеті з науковій фотографії. Роботи інституту відзначені державними преміями СРСР та України і премією Американського фотографічного товариства.

Інститут горіння й нетрадиційних технологій - єдиний в Україні інститут такого профілю, є базою Української секції Інституту горіння США й представляє Україну в Європейському консорціумі по наноматеріалам.

Наукова бібліотека - одна з найбільших і найстаріших наукових бібліотек України. Заснована в 1817 р. бібліотека має фонд більше 3.6 мільйонів томів, серед яких унікальні стародавні видання XV-XVIII сторіч - 5 інкунабул, 27 палеотипів, надрукованих у першому сторіччі книгодрукування (XV ст.) і близько 9000 найрідкісніших і коштовних книг. До унікальних відноситься перлина вітчизняного книгодрукування "Острозька біблія", видана в Острозі в 1581 році Іваном Федоровим і найстаріша в бібліотеці книга-інкунабула з геральдики Іоанна Андреа "Трактат про коріння", видана в Нюрнберзі в 1476 р.

Ботанічний сад - один із найстаріших і відомих в Україні наукових центрів збереження різноманіття світової флори, заснований в 1867 році. З 1928 по 1937 р. Ботанічним садом керував академік, екс-президент АН України В.І. Ліпський. Ботсад має статус пам'ятника природи й постановою Кабінету Міністрів віднесений до природно-заповідного фонду України. Його фонди інтродуційованих рослин нараховують 3840 видів, форм, сортів і гібридів.

Гідробіологічна станція була заснована в 1902 році відомим зоологом П.М. Бучинським. У різні роки на станції працювали видатні біологи академіки Д.К. Третьяков, Ю.П. Зайцев й ін.

Петрографо-мінералогічний музей, заснований в 1865 році, є національним надбанням. Фонди музею становлять 12500 зразків із усього світу, серед яких унікальними по науковій цінності є колекція зразків рудних утворень, у тому числі залізо марганцевих конкрецій, із дна Світового океану. Самі коштовні збори музею - колекція метеоритів, найбагатша в Україні і Європі.

Зоологічний музей, заснований на початку XIX століття, відноситься до найстаріших музеїв України. Наукові колекції нараховують більше 50000 одиниць зберігань й містять унікальні збори ще XIX ст. до яких відносяться: колекція комах професора-ентомолога Є.Є. Балліона, що зібрана в минулому сторіччі; антропологічна колекція І.І. Мечникова; краніологічна колекція ссавців Причорномор'я та інші. До унікальних експонатів також відноситься повний змонтований кістяк 27-метрового синього кита.

Палеонтологічний музей, створений на основі колекції Рішельєвського ліцею, існує з 1873 року. Музей ставиться до 10 кращих музеїв світу, нараховує більш, ніж 40 тисяч експонатів. Багато колекцій є еталонами при вивченні фаун колишнього Причорномор'я. Палеонтологічний музей по складу викопних матеріалів не має аналогів в Україні, а значна кількість експонатів є унікальними. Національним надбанням також є підземний палеонтологічний заповідник у карстових печерах Одеси, що являє собою унікальне поховання в терасових відкладеннях більш, ніж 40 видів вимерлих тварин.

Лише за останні 3 роки співробітники ОНУ опублікували близько 8700 робіт. Серед них - 116 монографій, 395 підручників, більше 2000 учбово-методичних видань. У міжнародно-визнаних журналах опубліковано більш, ніж 2150 робіт. При ОНУ працює видавництво "Астропринт".

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова є загальновизнаним провідним вищим навчальним закладом у групі класичних університетів, національним, науковим і культурним центром України.

ФАКУЛЬТЕТИ

Біологічний
Декан факультету - кандидат біологічних наук, доцент Заморов Веніамін Веніамінович
тел. (0482) 746-66-72

Геолого-географічний
Декан факультету - доктор геолого-мінералогічних наук, професор Черкез Євген Анатолійович
тел. (0482) 68-79-42

Історичний
Декан факультету - кандидат історичних наук, доцент Кушнір В`ячеcлав Григорович
тел. (048) 723-62-87

Романо-германської філології
Декан факультету - кандидат філологічних наук, професор Голубенко Лідія Миколаївна
тел. (0482) 63-07-03

Хімічний
Декан факультету - кандидат хімічних наук, доцент Мeнчук Василь Васильович
тел. (0482) 23-82-64

Фізичний
Декан факультету - доктор фізико-математичних наук, професор Ваксман Юрій Федорович
тел. (0482) 23-63-02, 23-62-12

Філологічний
Декан факультету - доктор філологічних наук, професор Черноіваненко Євген Михайлович
тел. (048) 746-56-97, (0482) 24-10-81

Економіко-правовий
Декан факультету - кандидат юридичних наук, доцент Труба Вячеслав Іванович
тел. (0482) 23-82-64

Філософський
Декан факультету - кандидат філософських наук, доцент Чайковський Олександр Владиславович
тел. (0482) 26-35-13, 37-50-23

Коледж підприємництва та соціальної роботи
Директор - кандидат філософських наук, доцент Аблов Анатолій Федорович
тел. (0482) 63-53-12

Факультет довузівської підготовки
Декан факультету - кандидат філолгічних наук, доцент Пащенко Микола Васильович
тел. (0482) 63-76-04

Підготовчий факультет для іноземних громадян
Декан факультету - Федорко Сергій Сергійович
тел. (048) 731-70-85

Більш детальну інформацію про університет можна отримати на сайті університету http://www.onu.edu.ua/

Національний університет «Острозька академія»

student — Sun, 27 Jan 2008 00:27:08 GMT

Адреса

Національний університет «Острозька академія»
35800, Рівненська область, м. Острог, вул. Семінарська 2

E-mail: osa@uosa.uar.net

Документи для вступу приймаються за адресою: Україна, м.Острог, вул. Семінарська, 2.
Тел. (03654) 2-34-96, 3-00-69.

Про університет

Загальна інформація

Острозька слов‘яно-греко-латинська академія - перший в Україні та в Східній Європі вищий навчальний заклад - заснована 1576 року князем Василем-Костянтином Острозьким та княжною Гальшкою Острозькою.

Серед випускників університету - визначні політичні, культурні та церковні діячі: гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, брати Дем‘ян та Северин Наливайки, Мелетій Смотрицький, Іов Борецький, Захарія Копистенський, Єлисей Плетинецький. Викладацькою діяльністю в академії займалися Дем‘ян Наливайко, Кирило Лукаріс, Ян Лятош, Емануїл Мосхопуло. Першим ректором академії був Герасим Смотрицький.

Указом Президента України від 12 квітня 1994 року розпочалося відродження Острозької академії, а указом від 30 жовтня 2000 року університету «Острозька академія» було надано статус національного. Університет має взірцеву репутацію як в Україні, так і за її межами - діяльність Острозької академії в 1999 році було відзначено ХХVII Міжнародним призом «За якість», що вручався в Парижі.

Сьогодні Національний університет «Острозька академія» — це:

    Сучасні комп‘ютерні класи
    Міжнародна мережа INTERNET
    Найновіші лінгафонні кабінети
    Віртуальна бібліотека
    Новітні навчальні технології
    Модульна та рейтингова системи
    Різноманітні спортивні секції
    Культурно-мистецький центр
    Участь у міжнародних обмінних програмах
    Можливість здобути освіту за двома спеціальностями
Національний університет «Острозька академія»

IV рівень акредитації, ліцензія Серія АБ № 301752

оголошує прийом студентів на перший рік навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою підготовки бакалавра (денна та заочна форма навчання)
Перелік вступних випробувань у 2008 році
Як вступні випробування на перший курс на місця державного замовлення, а також місця, що фінансуються за кошти фізичних та юридичних осіб (платне навчання) з перелічених дисциплін (за винятком іноземних мов), зараховуються результати зовнішнього оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти 2008 року та попередніх років, підтверджені сертифікатом (сертифікатами) Українського центру оцінювання якості освіти, отримані у поточному році.

Напрям підготовки (спеціальність)	Перелік вступних випробувань
6.020101 Культурологія	Українська мова та література, історія України або всесвітня історія (за вибором абітурієнта).
6.020105 Документознавство та інформаційна діяльність	Українська мова та література, історія України або всесвітня історія (за вибором абітурієнта).
6.020301 Філософія (релігієзнавство)	Українська мова та література, історія України або всесвітня історія (за вибором абітурієнта).
6.020302 Історія	Українська мова та література, історія України або всесвітня історія (за вибором абітурієнта).
6.020303 Філологія (Англійська мова та література)	Українська мова та література, англійська мова.
6.020303 Філологія (Українська мова та література)	Українська мова та література.
6.020303 Філологія (Літературна творчість)	Українська мова та література, творчий конкурс.
6.030102 Психологія	Українська мова та література, біологія або математика (за вибором абітурієнта).
6.030104 Політологія	Українська мова та література, історія України або всесвітня історія (за вибором абітурієнта).
6.030201 Міжнародні відносини (міжнародні відносини, країнознавство)	Українська мова та література, історія України або всесвітня історія (за вибором абітурієнта).
6.030401 Право	Українська мова та література, основи правознавства.
6.030502 Економічна кібернетика	Українська мова та література, математика.
6.030508 Фінанси і кредит	Українська мова та література, математика.

Тестування з іноземної мови проводиться з однієї (за вибором абітурієнта) із мов: англійської, німецької, французької.

      Для вступу потрібно подати такі документи:

    Заява абітурієнта (на ім’я ректора).
    Документи про освіту або їх нотаріально завірені копії (для тих, хто навчається у вищому закладі освіти, можна подавати залікову книжку або її нотаріально завірену копію).
    Сертифікати незалежного тестування.
    Медична довідка за формою 086-у (+ картка щеплень).
    Шість фотокарток розміром 3х4 см.
    Ідентифікаційний код.
    Паспорт (подається особисто).

Завдання вступного тесту відповідають програмі середньої школи.

Додаткову інформацію про організацію вступного тестування, зарахування та навчання в НаУОА можна отримати в Приймальній комісії, яка працює щоденно, крім суботи та неділі (з 1 травня крім неділі) з 9.00 до 18.00 за адресою: м.Острог, вул. Семінарська, 2.
Тел. (03654) 2-34-96, 3-00-69.

    День відкритих дверей у 2008 році: 26 січня, 22 берзня, 17 травня

      Ви маєте унікальну можливість:

    зустрітися з адміністрацією університету;
    ознайомитись з факультетами і спеціальностями;
    відвідати музей НаУОА;
    психологічно та організаційно підготуватися до вступного тестування, відчути атмосферу, яка пануватиме під час складання тесту та подолати непередбачені психологічні стреси;
    отримати об’єктивну оцінку власних знань;

Історія університету

Національний університет “Острозька академія” - наступник першого вищого навчального закладу східнослов'янських народів – Острозької слов'яно-греко-латинської академії. Заснував академію у 1576 році князь Василь-Костянтин Острозький. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця – княжна Гальшка Острозька. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Спудеї Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Унікальність та оригінальність цього вищого закладу освіти виявилися й у тому, що тут уперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська. З Острозькою академією пов'язується ренесанс українського народу.

В острозькому культурному осередку разом з академією постало найпотужніше тогочасне українське видавництво – кирилична друкарня Івана Федорова (Федоровича). Тут побачили світ греко-слов'янський “Буквар” – перший український підручник (1578); Новий Завіт (1580); “Книжка събраніє вєщєй нужнейших...” Тимофія Михайловича – перший в історії кириличної поліграфії покажчик стародрукованих текстів; “Хронологія” (1581) Андрія Римші – перший в Україні друкований поетичний твір; шедевр давньоукраїнської поліграфії, перша повна слов'яномовна “Острозька Біблія” (1581); визначні полемічні праці праці “Ключ царства небесного”, “Календар римський новий” (1587) Герасима Смотрицького, “Апокрисис” Христофора Філарета тощо. Учень Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу фундаментальну слов'янську “Граматику” (1619), яку М.Ломоносов назвав “вратами ученості”.

Викладацькою діяльністю в академії займалися: літератор Дем'ян Наливайко (брат Северина, ватажка козацько-селянського повстання 1593-1596 рр.); грецький вчений та релігійний діяч, випускник Падуанської академії Кирило Лукарис (певний час ректор академії, згодом Олександрійський, а пізніше - Константинопольський патріарх); астроном, математик, доктор медицини, випускник Краківського і Падуанського університетів Ян Лятош; грецький вчений і релігійний діяч Емануїл Мосхопуло; випускник Падуанської академії Никифор Парасхос-Кантакузен та інші. Першим ректором академії був Герасим Смотрицький – видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник-полеміст, поет.

Серед випускників академії - гетьман війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор київської братської школи Іов Борецький, лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, письменник Мелетій Смотрицький, автор знаменитої “Палінодії” Захарія Копистенський, відомий церковний і культурний діяч Ісакія Борискович та ін.

Острозька академія припинила своє існування у 1636 році. Однак результати її діяльності не зникли безслідно. Сформований тут тип вищого навчального закладу був перенесений до Києва, звідки поширився до Молдавії та Москви.

Хроніка відродження Острозької академії в незалежній Україні починається у 1994 році з Указу Президента України. Завдяки наступним указам Президента України розбудова Острозької академії набрала нового розвороту. У жовтні 2000 року Острозька академія отримала статус національного університету.

ФАКУЛЬТЕТИ

В Національному університеті "Острозька академія" діє п’ять факультетів, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях:

гуманітарний факультет ("історія", "культурологія", "українська філологія", "літературна творчість", "релігієзнавство", "богослів’я"(магістеріум), "країнознавство", "міжнародні відносини"),
факультет романо-германських мов,
правничий факультет,
економічний факультет ("фінанси", "економічна кібернетика"),
факультет політико-інформаційного менеджменту ("документознавство та інформаційна діяльність", "політологія", "психологія", "державне управління"(магістеріум)).

Більш детальну інформацію про університет можна отримати на сайті університету http://www.uosa.uar.net

Донецький національний університет

student — Sun, 27 Jan 2008 00:26:12 GMT

Добавити інформацію

Хмельницький національний університет

student — Sun, 27 Jan 2008 00:25:48 GMT

вааааааааааааааа

Ужгородський національний університет

student — Sun, 27 Jan 2008 00:25:08 GMT

аааааааааааааа

Дніпропетровський національний університет

student — Sun, 27 Jan 2008 00:23:49 GMT

віаівааааааааа